ua
UA RU

Дитячий туберкульоз: чому варто говорити про проблему

209

Дитячий туберкульоз: чому варто говорити про проблему

Попри те, що сьогодні у світі вже доступні діагностика та лікування туберкульозу, які дозволяють уникнути летальних випадків, ця хвороба й надалі залишається серйозною медико-біологічною та соціальною проблемою.

Туберкульоз – це підступне захворювання, яке не розрізняє статевої приналежності чи соціального статусу, ігнорує професію, національність, релігійні вподобання та розмір банківського рахунку. На жаль, для цієї хвороби не існує і вікових обмежень. Сьогодні в умовах поширення мультирезистентного туберкульозу в Україні особливу небезпеку він становить для дітей та підлітків.

В Україні щорічно реєструють близько 800 випадків туберкульозу в дітей та підлітків, з яких майже половина хворих на хіміорезистентний туберкульоз. За даними World Health Organization в Україні середній розрахунковий показник захворюваності дітей на туберкульоз становить 37,4 на 100 тис., (2500 дітей) що утричі перевищує офіційний показник.

Зростання захворюваності на туберкульоз дітей та підлітків відбувається паралельно з динамікою цих показників у дорослих. Водночас дитячий туберкульоз має свої особливості перебігу, розповсюдження інфекції та лікування, про які варто поговорити окремо.

У більшості випадків зараження туберкульозом дітей та підлітків відбувається в сімейному колі, від хворих на туберкульоз дорослих, які знаходяться у близькому оточенні та ще не розпочали лікування або ухиляються від нього, лікуються несистематично. Особливо небезпечними є контакти дітей з хворими на хронічні хіміорезистентні форми туберкульозу. Фактори, що збільшують ризик розвитку туберкульозу після зараження: вік менше ніж 2 роки, ВІЛ-інфекція, інші імунодефіцити, лікування інших захворювань імуносупресивними препаратами та виснаження.

Діти набагато вразливіші до туберкульозу, ніж дорослі. У них розвиваються позалегеневі форми захворювання, наприклад, туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. У дітей туберкульоз легень має важкий перебіг.

Щодо прогнозу на одужання, то діти мають досить високі шанси повністю вилікуватися. Вакцинація від туберкульозу (БЦЖ) не може повністю запобігти захворюванню, але вона ефективно попереджує розвиток небезпечних форм хвороби, що загрожують життю дитини. У невакцинованих дітей (особливо під час першого року життя) часто бувають генералізовані форми туберкульозу, що вражають усі органи та системи і тоді прогноз на одужання не зовсім сприятливий.

Сьогодні важливою є проблема зменшення в останні роки імунного протитуберкульозного прошарку серед дітей та підлітків. Причини такого стану складні: зниження рівня санітарної грамотності населення, недовіра та побоювання ускладнень вакцинації, збільшення кількості дітей з різноманітною соматичною патологією, що викликає тривалі відводи від щеплення, недооцінка значення імунізації вакциною БЦЖ у мережі загальних лікувально-профілактичних закладів тощо.

Складно виявити туберкульоз в дітей на ранніх етапах, оскільки клінічні прояви хвороби часто мають неспецифічний характер або взагалі захворювання може протікати безсимптомно.

Симптоми, що можуть свідчити про інфікування туберкульозом:

• підвищення температури тіла до 37-37,5 С;
• загальна слабкість, зниження апетиту;
• уповільнення набору ваги в дітей раннього віку або схуднення у старших дітей;
• нічна пітливість;
• поява кашлю, сухого і з приступами (кровохаркання в дітей не буває);
• збільшення периферичних лімфовузлів.

Особливу увагу слід звернути на дітей у яких з’явилися ці симптоми та які мають позитивний результат туберкулінових тестів або на дітей, в чиїх родинах є/були випадки захворювання на туберкульоз.

Діагностика дитячого туберкульозу має свої особливості. На жаль, через особливості первинного туберкульозу, бактеріологічне підтвердження діагнозу в дітей можливе не більше, ніж у 20-30% випадках. До того ж у дітей важко відібрати зразки мокротиння. Ще більш складною є діагностика позалегеневого та хіміорезистентного туберкульозу в пацієнтів дитячого віку. Тому доволі часто туберкульоз у дітей діагностується за комплексом клінічних, рентгенологічних ознак, лабораторних досліджень. Вирішальну роль у діагностиці відіграють молекулярно-генетичні методи верифікації туберкульозу, зокрема система «GeneXpert».

Лікування туберкульозу складне, тривале і доволі часто постає перед такими труднощами:

  •  відсутністю спеціальних дитячих форм протитуберкульозних препаратів, адже дітям раннього віку важко ковтати таблетки;
  •  психо-емоційною травмою в дитини, відірваної від родини для проведення тривалого стаціонарного лікування;
  •  наявністю супутніх захворювань, таких як рахіт, ферментопатія, ВІЛ-інфекція тощо.

Якщо ви помітили будь-які підозрілі симптоми, якомога швидше зверніться до лікаря. Чим раніше ви виявите захворювання, тим ефективнішим буде лікування! Бережіть своє здоров’я та ваших рідних!

Інформаційні матеріали Повний перелік

Нормативні документи Повний перелік