ua
UA RU

Що впливає на нашу пам’ять та здатність запам’ятовувати?

164

Що впливає на нашу пам’ять та здатність запам’ятовувати?

Пам'ять – це найважливіша функція мозку, яка дозволяє нам міркувати, зберігати спогади, дає людям основу для розуміння сьогодення та майбутнього. Вона відіграє вирішальну роль у навчанні. Наші спогади можуть бути яскравими та тривалими, але досить часто через їхню неточність ми можемо їх забути.

Роботу пам'яті характеризують 3 основні процеси:

👉запам'ятовування;
👉збереження;
👉забування.

Найголовнішим процесом роботи пам’яті є запам'ятовування, що починається вже на стадії сенсорної пам'яті. Далі збереження або архівація. Інформація надходить у короткочасну пам'ять, де відбувається перегрупування різних елементів, що запам'ятовуються. Але короткочасні спогади швидко забуваються. Це відбувається тому, що загальний обсяг короткочасної пам'яті досить обмежений.

Експерти вважають, що в короткочасній пам'яті можна утримувати приблизно 7 предметів протягом 20-30сек. Звичайно, цей об’єм можна збільшити, використовуючи стратегії пам'яті, такі як розбиття на компоненти (що включає групування пов'язаної інформації на більш дрібні «фрагменти»).

Основний процес кодування відбувається на стадії довготривалої пам'яті: саме тут здійснюються аналіз та ідентифікація різних характеристик інформації. У довготривалій пам'яті зберігаються не тільки індивідуальні спогади, але й правила, норми поведінки, тощо.

Це складний процес, в якому залучені численні частини мозку. Передусім, гіпокамп – це частина лімбічної системи, пов'язаної з емоціями та довгостроковими спогадами, структура мозку, яка відіграє важливу роль у формуванні, консолідації, переведенні інформації з короткочасної пам'яті в довготривалу та зберіганні спогадів. Лімбічна система відіграє важливу роль у збереженні емоційних складових спогадів. Оскільки обидві сторони мозку симетричні, гіпокамп знаходиться в обох півкулях і його пошкодження може перешкоджати формуванню нових спогадів, відомому як антероградна амнезія. Хоча не всі літні люди демонструють втрату нейронів в цій частині мозку, але з віком багато хто відчуває певне зниження когнітивних функцій. Процес забування проявляється у всіх по-різному: від окремих помилок у пригадуванні та впізнаванні до неможливості не тільки згадати, але й впізнати раніше сприйняте. Забування може бути тимчасовим, тривалим та стійким. Здатність запам’ятовувати та зберігати інформацію не завжди постійна, час від часу вона може змінюватися. Це пов'язано з тим, що певні фактори можуть впливати на нашу пам'ять.

Причини, що можуть впливати на наше запам’ятовування та забування:

- Ступінь уваги, концентрації уваги на тому, що ми хочемо запам’ятати.
- Ступінь цікавості, мотивація, потреба або необхідність.
- Емоційний стан та емоційна цінність того, що запам'ятовується.
- Середовище, в якому відбувається запам'ятовування (місце розташування, освітлення, шум, запахи і т. д.).
- Дихання та його фаза (вдих або видих) впливають на нашу пам'ять. Згідно з результатами американського дослідження, опублікованого у 2016 році, інформація краще зберігається, коли ви читаєте інформацію та вдихаєте повітря через ніс. Видих через ніс, а також дихання через рот (вдих і видих) не мають такого ж ефекту, оскільки саме потрапляння повітря через ніздрі збуджує нюхові коливання і частину мозку, відповідну за запам’ятовування.
- Неможливість щось пригадати може бути пов’язана з тим, що ми рідко користуємося інформацією. З часом це призводить до руйнування спогадів.
- Накладання інших спогадів, коли одні спогади конкурують з іншими. Наприклад, людина розпочала новий навчальний рік у ролі вчителя початкової школи, вона витрачає час на вивчення імен кожного зі своїх учнів, але згодом виявляє, що постійно називає одного учня неправильним іменем. Чому? Тому що рідний брат цієї людини навчався в одному класі роком раніше і він схожий на учня, ім’я якого вчитель не може запам’ятати.

Погіршення пам’яті може бути спричинено такими проблемами зі здоров’ям:

•дефіцит вітаміну B-12, недосипання;
•вживання алкоголю або наркотиків і деяких ліків, що відпускаються за рецептом, анестезія після нещодавньої операції;
•хіміотерапія, променева терапія або трансплантація кісткового мозку;
•травма голови або струс мозку, недолік кисню в мозку,
•пухлина головного мозку, інфекція, операція на головному мозку або операція з шунтування серця;
•психічні розлади: депресія, біполярні розлади, шизофренія та дисоціативний розлад;
•дисфункція щитоподібної залози;
•нейродегенеративні захворювання: хвороба Хантінгтона, розсіяний склероз (РС) або хвороба Паркінсона, мігрень.

Прогресуюча втрата пам'яті – це симптом деменції або вікових змін у мозку, коли до проблеми із запам’ятовуванням приєднуються труднощі з міркуванням, судженнями, мовою та мисленням, проблеми із настроєм. Зазвичай деменція починається поступово і стає більш помітною в міру прогресування. Вона може бути спричинена безліччю захворювань, але найбільш поширеним є хвороба Альцгеймера (погіршує пам'ять, впливає на міркування, судження і здатність навчатися, спілкуватися та виконувати повсякденні функції).

Поради для покращення пам’яті:

1. Розберіться у причинах забудькуватості. Якщо потрібно, то зверніться до лікаря.
2. Ведіть здоровий спосіб життя, залишайтеся якомога довше соціально активним.
3. Робіть нотатки і вішайте їх на місцях, де їх можна легко помітити.
4. Використовуйте спеціальні додатки на цифрових пристроях (календарі, нотатки, нагадування, тощо).
5. Фотографуйте ті місця, де зазвичай ви кладете важливі речі.
6. Тренуйте пам'ять: вчіть вірші, читайте, опановуйте щось нове.

Більшість експертів вважає, що наші спогади пов'язані з посиленням наявних або зростанням нових зв'язків між нейронами, відомих як синапси. Саме вони дозволяють інформації, переданій у вигляді нервових імпульсів, переміщатися від одного нейрона до іншого. У людському мозку є трильйони синапсів, що утворюють складну та гнучку мережу. Саме зміни в синаптичних зв'язках в корі головного мозку та гіпокампі, пов'язані з навчанням і збереженням нової інформації. Вчені, що досліджували пам'ять виявили, що підтримка здоров'я мозку та синапсів має вирішальне значення. Погіршення синапсів через хвороби або потрапляння в мозок нейротоксинів пов'язано з когнітивними проблемами, втратою пам'яті, змінами настрою та іншими змінами функції мозку.

Для зміцнення синапсів вчені рекомендують:

-Уникати стресу: дослідження показали, що тривалий вплив стресу може фактично порушити функцію нейромедіаторів та скоротити нейрони у префронтальній корі та гіпокампі.
-Намагатися не вживати наркотики, алкоголь та інші психоактивні речовини. Доведено, що надмірне вживання алкоголю пов'язане з погіршенням синаптичних функцій, а вплив таких хімічних речовин, як важкі метали та пестициди, також може спричинити втрату синапсів.
-Займатися спортом та більше рухатись: регулярна фізична активність допомагає поліпшити оксигенацію (забезпечення мозку киснем), яка має життєво важливе значення для формування і зростання синапсів.
-Якомога довше намагатися зберігати мозкову активність, стимулюючи її різними видами діяльності. Соціально активні люди мають більше синаптичних зв'язків у головному мозку та менш схильні до розвитку деменції.
-Висипатися, оскільки здоровий сон сприяє кращому запам’ятовуванню та поліпшує пам'ять. Крім того, сон також відіграє важливу роль у засвоєнні нової інформації та навчанні.

Інформаційні матеріали Повний перелік

Нормативні документи Повний перелік