ua
UA RU

Психосоціальні фактори при діабеті. Роз’яснення та поради психолога.

14 листопада 2020 року

Психосоціальні фактори при діабеті. Роз’яснення та поради психолога.

За даними ВООЗ, в економічно розвинутих країнах світу приблизно 4–6% населення хворіє цукровим діабетом. Це серйозне і складне порушення обміну речовин, яке часто стає причиною інвалідизації, смертності та впливає на фізичне, соціальне, а також психологічне благополуччя людей. Зростання захворюваності на цукровий діабет у всьому світі є великою медико-соціальною проблемою, яка на даний момент набула характеру пандемії. За даними Китайського центру з контролю і профілактики захворювань, загальний коефіцієнт летальності був вищий в пацієнтів із COVID-19 з існуючими супутніми захворюваннями, зокрема, цукровим діабетом – 7,3%.

Наявні статистичні дані вказують на те, що в людей, які страждають на цукровий діабет, існують психологічні проблеми та психічні розлади. Їх наявність може негативно впливати на життя людини. Якщо вчасно не вирішити когнітивні, емоційні, поведінкові проблеми, то вони можуть  призвести до серйозних негативних наслідків для благополуччя людини та її життя. Важливим психологічним фактором є сприйняття пацієнтом серйозності діабету, що впливатиме на те, як він справлятиметься з хворобою. Психологічні чинники, що обумовлюють цей фактор:

  • Емоційні реакції на момент встановлення діагнозу (стан неспокою, шоку, гніву, провини, смуток/депресія або заперечення).
  • Ступінь усвідомлення свого діагнозу.
  • Способи, якими людина пристосовується до нових умов (зокрема розпорядок дня, самодопомогу, тощо)
  • Засоби, які допомагають пацієнту справлятися з можливим погіршенням стану (розвиток ускладнень, пов'язаних з діабетом).

 

Цукровий діабет може стати причиною психологічних та психічних розладів. До найпоширеніших належать:

Втрата або зниження прихильності до лікування. Може трапитися в будь- який момент перебігу хвороби і значно підвищує ризик ускладнень. Причини: неадекватна соціальна підтримка; нестача часу; стрес; власні переконання щодо здоров'я, несумісні з режимом лікування; депресія; тривога; розлади харчової поведінки. Важливо допомагати пацієнту дотримуватися режиму лікування, родичам потрібно слідкувати за цим та вчасно надавати підтримку.

Реакції фобій (страх перед голками/ін'єкціями, введенням інсуліну, пізні ускладнення гіпоглікемії, страх передозувань, тощо). Ці реакції часто впливають на те, що пацієнти можуть пропустити моніторинг рівня глюкози у крові, недотримання режиму інсулінотерапії та прихильності до лікування.

Тривожні розлади. Часто виникають у хворих на діабет (особливо тоді, якщо пацієнти відчувають ще й ознаки депресії).

Депресія – це найпоширеніший психічний розлад у людей з діабетом. Діабет може бути пов'язаний з депресією через великий емоційний, соціальний, медичний та фінансовий тягар, який лягає на хворого. Приблизно 41% пацієнтів із цукровим діабетом страждає від поганого психологічного благополуччя і підвищеного рівня депресії та тривожних розладів. Люди з діабетом 2 типу мають підвищений ризик (на 24%) розвитку депресії. Депресія,  сама по собі, може бути передвісником розвиту цукрового діабету. Важливо знати про те, що використання антидепресантів, особливо препаратів нового покоління, збільшує масу тіла і викликає інсулінорезистентність у хворих на цукровий діабет. Тому дуже важливим є ранній скринінг депресивного розладу і вчасні дії з боку медиків, родичів, вчасні звернення до психолога чи психотерапевта.

Делірій – психічний розлад, що пов'язаний з діабетом і характеризується  проявом епізодів гіпоглікемії або діабетичного кетоацидозу. У пацієнтів  можуть спостерігатися дезорієнтація, сплутаність свідомості і зміна сенсорного сприйняття. Раннє виявлення хвороби має вирішальне значення для результату перебігу хвороби. Ретельний догляд з боку родичів та підтримуюча терапія залишаються основними рекомендаціями при лікуванні.

Розлади харчової поведінки. Це доволі поширені розлади серед хворих, які можуть мати значний вплив на глікемічний контроль і збільшувати ймовірність ускладнень. Синдром нічного переїдання, ожиріння часто супроводжуються  тяжкою депресією та спричиняють більше ускладнень при діабеті. Через такі поведінкові фактори, як малорухливий спосіб життя, переїдання і поганий догляд за собою, депресія може призвести до ожиріння і діабету. Інсулін є життєво важливим для утилізації глюкози і виживання нейронів у центральній нервовій системі. Коливання рівня глюкози в результаті дисглікемії можуть привести до апоптозу нейронів і утворенню нейрофібрилярних бляшок, що є ознакою хвороби Альцгеймера.

Психологічні поради, які здатні допомоги людям із цукровим діабетом.

З огляду на те, що психосоціальні наслідки цукрового діабету впливають на перебіг хвороби та можуть спричинити передчасну смерть, психосоціальні втручання є невід'ємною частиною лікування діабету. Вони є вагомими для поліпшення глікемічного контролю і поведінки при самодопомозі. Родичам хворого та лікарям варто звертати увагу на скарги, щодо настрою, збільшення ваги тіла, тривожні стани.

Рекомендації, що підвищать обізнаність хворого та його родичів, щодо втручань, які можуть бути корисними при діабеті.

  • Роз'яснення медичним працівникам, людям із діабетом і членам їх сімей щодо важливості психологічного скринінгу депресії та тривоги, маси тіла, настрою, що повинні проводитися на кожному етапі лікування діабету і психосоціальних втручань, у поєднанні з іншим рекомендованим лікуванням.
  • Психологічні втручання, націлені на розпізнавання, усвідомлення та тренування навичок опанування стресом та емоційними станами (медитації, техніка усвідомленого дихання - Mindfullness).
  • Когнітивно-поведінкова терапія (робота із негативним та сприяння позитивному мисленню).
  • Мотиваційна терапія, що націлена на зміну способу життя.
  • Терапія вирішення проблем.
  • Сімейно-поведінкова терапія покращує прихильність до лікування і забезпечує хороший глікемічний контроль,
  • На рівні громад – підвищення рівня обізнаності про психологічне благополуччя людей з діабетом.
  • Заохочення до здорового способу життя та раціонального харчування.
  • Допомога в подоланні негативних звичок (паління, випивки, тощо).

 

З огляду на великий вплив психологічних чинників, важливо залучати до терапії психологів та психотерапевтів, а при необхідності і психіатрів, які допоможуть пацієнтові долати стреси, поліпшать почуття керованості життя.

 

 

Інформаційні матеріали Повний перелік